Я божевільна, вільна чуєш, Боже?
Душа моя стокрила і стократа,
Про не бо марить, але дощ вороже
Вистукує своє скляне стаккато.
Вистукує, виспівує могильну
Осінню пісню в три останні чверті.
Я божевільна, чуєш, Боже, вільна!
Від снів і слів, від смерті і безсмертя.

Олена Савела